В передноворіччя і передріздвяну часину у Слов`ярні "Барвисте перо" ми зібралися на гостьову зустріч, аби зазирнуть до Просвіти вікон.
Ця зустріч породжена пошуком сили життя для наших неспокійних болісних душ. Кожен присутній знайшов її в людяності, оптимізмі, душевній теплоті і у дарі Великої Любові пана ІВАНА БУЧКІВСЬКОГО, педагога-словесника, просвітянина, пластуна, палкого шевченколюба, достойного сина своєї землі.
У свої поважні роки (якихось там 90!!!) його чутливе серце і трепетна душа живуть і працюють, думки тривожать уяву, розважають у важкі дні і безсонні ночі роздумами про непросте сьогодення і спогадами про минуле, ними ділився гість. Кожне слово наповнене високим патріотизмом, відданістю честю, щирістю та глибиною, стриманістю і виваженістю.
"Цифровий калейдоскоп життєвої круговерті Івана Бучківського", озвучений бібліотекарями Г.Вілковою та С.Ференс, заставив кожного задуматись над швидкоплинністю людського життя і осмислити те, що залишиш ти у спадок.
Доньки Леся і Мирослава ділилися спогадами із дитинства, читали поетичні присвяти батьку.
Про своє просвітницьке життєве полотно розповідали голова "Союзу Українок" Любов Худяк, колишній директор палацу культури Ніна Шпрайдун.
Всіх зачарували спів і гра на бандурі учнів Марічки Бокало, Софійки Ядвіжак, завуча школи мистецтв Наталії Гарбаж, пісні у виконанні Марії Іскандарової, авторська поетична присвята "Подячності поле" педагога, керівника літературного гуртка "Барви" Галини Приріз, дарунок освітянина, збирача і видавця краєзнавчих матеріалів Емілії Костишин.
Девіз життя пана Івана: НЕ ДАЙ СПАТИ ХОДЯЧОМУ! Приєднуємося!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар